Перейти к содержимому

Форумы украинского города

Фотография

Стихи


Сообщений в теме: 522

#521 VALERIY

VALERIY

    Камрад

  • Пользователи
  • PipPipPipPip
  • 2 999 сообщений

Отправлено 02 Октябрь 2018 - 16:36

Я не здивована, що стільки зла
І ще не зібране каміння - 
Авжеж… Століттями Москва
Рубила нам і голови, й коріння.

Я не дивуюсь, що хабар
Бере суддя попри закони - 
Століттями у крові цар
Топив і совість, і кордони.

Я не дивуюсь, що «язык»
Несеться вітром мов полова
І начебто скажений бик
Витоптує копитом мову.

Я не дивуюсь, що краде
Чиновник пенсію у баби
І що негідники… цабе...
Приперлися до залу Ради.

Я не дивуюсь, що товпа 
На гасла проміняла мозок,
І жінку прив’язала до стовпа, 
І став кумиром відморозок.

Я... вражена!!! Російський кат 
Чимдалі, то спускає дух
І міцність стовікових ґрат
Руйнують воля і обух.

Я вражена - царя загнали в кут,
Здуває щоки путінськая арта,
І полетів російський культ 
Кудись униз, в далекий Тартар…

Я вражена… зняли хомут! 
Відкинутий навіки цар.
…Неначе хлопчики із Крут 
Спустилися з небес в «Айдар».

Я вражена, бо став юнак,
Вчорашній менеджер, солдатом.
Все це, напевне, Божий знак – 
Нас вже ніколи не здолати.

Звичайно, буде непростим
І довгим бій з паханом клану.
І нам іще звільняти Крим,
Донбас і королеву Анну.

...Нехай іще багато зла
І ще не збиране каміння - 
Іде у небуття Москва 
І день за днем міцнішає коріння!

Тетяна Малахова



#522 VALERIY

VALERIY

    Камрад

  • Пользователи
  • PipPipPipPip
  • 2 999 сообщений

Отправлено 11 Октябрь 2018 - 07:01

І в ОРДЛО цей біс воскрес... :(

 

Из России пишет подруга…
(слава Богу, такие есть)
Дескать, катим к седьмому кругу,
Пролетая первые шесть.

О плохом говорить не хочется,
Но вокруг - что стихи Мандельштама. 
И опять «упрощает» отчество
Для соседей еврейка-мама.

....До чего ж коротки спирали!
Или в русских вселился бес?
Ведь казалось бы - умер Сталин,
А в России опять воскрес…

Тетяна Малахова

43005121_2132282873704912_66198437749084
 
 


#523 VALERIY

VALERIY

    Камрад

  • Пользователи
  • PipPipPipPip
  • 2 999 сообщений

Отправлено 12 Октябрь 2018 - 08:40

Стоїть в селі Суботові

На горі високій

Домовина України,

Широка, глибока.

Ото церков Богданова.

Там-то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаком ділився.

Мир душі твоїй, Богдане!

Не так воно стало;

Москалики, що заздріли,

То все очухрали.

Могили вже розривають

Та грошей шукають,

Льохи твої розкопують

Та тебе ж і лають,

Що й за труди не находять!

Отак-то, Богдане!

Занапастив єси вбогу

Сироту Украйну!

За те ж тобі така й дяка.

Церков-домовину

Нема кому полагодить!!

На тій Україні,

На тій самій, що з тобою

Ляха задавила!

Байстрюки Єкатерини

Сараною сіли.

Отаке-то, Зіновію, Олексіїв друже!

Ти все оддав приятелям,

А їм і байдуже.

Кажуть, бачиш, що все то те

Таки й було наше,

Що вони тілько наймали

Татарам на пашу

Та полякам...

Може, й справді!

Нехай і так буде!

Так сміються ж з України

Стороннії люди!

Не смійтеся, чужі люде!

Церков-домовина

Розвалиться... і з-під неї

Встане Україна .

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить,

І помоляться на волі

Невольничі діти!..

 

Т.Г. Шевченко 1845 р.





Ответить



  
Поддержка info@sd.ua :: Просмотр новых сообщений